Mechanism of an economic regulation

АДАПТАЦІЯ КЛАСИЧНИХ ТЕОРІЙ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДО ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

2026-07-30T12:46:30+03:00

У статті досліджено особливості адаптації класичних теорій економічного розвитку до формування сучасних регіональних стратегій економічного зростання. Обґрунтовано актуальність удосконалення стратегічного управління територіальним розвитком в умовах воєнних викликів, євроінтеграції та децентралізації. Метою дослідження є визначення напрямів практичного використання класичних економічних теорій у сучасній регіональній політиці. Використано системний, історико-логічний, порівняльний та аналітичний методи. Розкрито еволюцію теорій регіонального розвитку та доведено необхідність їх адаптації до сучасних умов. На прикладі стратегічних документів Тернопільської області підтверджено ефективність поєднання класичних підходів із механізмами смартспеціалізації, стратегічного планування та підтримки ендогенного розвитку територій.

ІНСТИТУЦІЙНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВОМ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2026-07-30T12:46:28+03:00

У статті досліджено інституційну модель державного управління підприємництвом в Україні з урахуванням євроінтеграційних зобов'язань, воєнних викликів і завдань повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що ефективність підприємницької політики залежить не лише від наявності стратегічних документів, а й від узгодженості функцій Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з цілями розвитку малого і середнього бізнесу, дерегуляції, цифровізації та регуляторної прозорості. Визначено ризики інституційної концентрації, зокрема дублювання повноважень, фрагментацію заходів і недостатню підзвітність результатів. Запропоновано орієнтувати вдосконалення моделі на координацію політик, посилення SME-test, цифровий зворотний зв'язок із бізнесом та регулярний моніторинг виконання стратегій.

МАКРОЕКОНОМІЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ДРАЙВЕР СТАЛОГО РОЗВИТКУ: СИНЕРГІЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ТА ТРЕНДОВОГО АНАЛІЗУ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН

2026-07-30T12:46:27+03:00

У статті досліджено взаємозв’язок між макроекономічною стабільністю та сталим розвитком на основі поєднання бібліометричного аналізу та оцінювання їх кількісних індикаторів. За допомогою наукометричної бази Scopus проаналізовано динаміку наукових публікацій за 2015-2025 рр., визначено основні тематичні напрями досліджень на основі сформованих кластерів та особливості міжнародної наукової співпраці у контексті макроекономічної стабільності та сталого розвитку. Досліджено соціально-економічні та зовнішньоекономічні тенденції України та 30 європейських країн, які належать до одного кластеру наукової співпраці на основі описових статистик.

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ПІДПРИЄМСТВА ГОСТИННОСТІ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

2026-07-30T12:46:26+03:00

У статті здійснено комплексне наукове дослідження ролі організаційної культури як провідного стратегічного чинника формування довгострокової конкурентоспроможності підприємств сфери гостинності в сучасних кризових реаліях. Особливу увагу приділено функціонуванню готельно-ресторанного бізнесу в умовах тривалого повномасштабного вторгнення та тотальної цифровізації ринку. Проаналізовано чотири базові типи організаційних культур із акцентом на сферу гостинності – адхократію, ринкову, кланову та ієрархічну, визначаючи ступінь їхньої адаптивності, стиль сервісу, роль керівника, особливості управління персоналом та специфіку практичного застосування. Обґрунтовано необхідність трансформації маркетингових підходів через масове поширення технологій штучного інтелекту. Доведено доцільність переходу від раціональної унікальної торгівельної пропозиції до ірраціональної емоційної пропозиції продажу. Визначено ключові складові механізму емоційного залучення гостей на основі створення сенсорних вражень, сторітелінгу та трансляції унікальних цінностей бренду. На основі проведеного аналізу доведено, що сталий успіх підприємства можливий лише за умови інтеграції емоційного зв'язку з неухильним дотриманням об'єктивних стандартів якості послуг.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СТАРТАП-ЕКОСИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2026-07-30T14:07:10+03:00

Статтю присвячено дослідженню трансформації стартап-екосистеми України в умовах воєнних викликів та визначенню перспектив її подальшого розвитку в контексті цифрової трансформації економіки. Актуальність зумовлена необхідністю посилення ролі інноваційного підприємництва у забезпеченні економічної стійкості та післявоєнного відновлення держави. Метою є виявлення ключових тенденцій розвитку стартапів, систематизація чинників їх функціонування та обґрунтування перспективних напрямів зміцнення національної стартап-екосистеми. Методологічною основою роботи стали методи аналізу і синтезу, порівняння, систематизації, узагальнення та структурно-логічного моделювання. У результаті дослідження визначено особливості трансформації стартап-екосистеми України, систематизовано основні бар’єри її розвитку, сформовано типологію перспективних секторів інноваційного підприємництва та запропоновано концептуальну модель розвитку стартап-екосистеми в умовах війни. Розроблено концептуальну модель розвитку стартап-екосистеми України, яка враховує взаємодію людського капіталу, венчурного фінансування, цифрової інфраструктури, інституційної підтримки, міжнародної співпраці та воєнних ризиків. Запропонована модель дозволяє комплексно оцінювати вплив ключових факторів на розвиток інноваційного підприємництва та може бути використана як теоретична основа для формування механізмів державної підтримки стартапів. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання під час формування державної політики підтримки стартапів, розроблення програм розвитку інноваційного підприємництва та визначення стратегічних пріоритетів післявоєнного економічного відновлення України.

СИСТЕМНИЙ БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ТА ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ

2026-07-30T14:07:08+03:00

У статті здійснено системний бібліометричний аналіз наукових досліджень, присвячених трансформації людського капіталу в умовах циркулярної та зеленої економік. Актуальність дослідження зумовлена посиленням глобальних екологічних викликів, необхідністю досягнення Цілей сталого розвитку, поширенням цифрових технологій та переходом економічних систем до більш ресурсоефективних і екологічно збалансованих моделей функціонування. Особливу увагу приділено ролі людського капіталу як чинника забезпечення інноваційного розвитку та впровадження принципів сталого господарювання. Методологічною основою дослідження став бібліометричний аналіз публікацій, індексованих у базі даних Scopus, із використанням програмного забезпечення VOSviewer. На основі аналізу мереж співзустрічі ключових слів, галузевої структури наукових публікацій та контент-аналізу найбільш релевантних джерел виявлено основні тематичні напрями сучасних досліджень. Встановлено, що людський капітал виступає інтегруючим елементом взаємодії економічних, екологічних, технологічних та інституційних компонентів розвитку. Результати дослідження свідчать про наявність суттєвих відмінностей між науковими підходами до вивчення людського капіталу в межах циркулярної та зеленої економік. Дослідження циркулярної економіки характеризуються переважно прикладною спрямованістю та концентруються на питаннях ресурсоефективності, управління відходами, оптимізації виробничих процесів, розвитку циркулярних бізнес-моделей і впровадження технологічних інновацій. Натомість дослідження зеленої економіки мають більш комплексний характер і охоплюють проблематику зеленого фінансування, декарбонізації, енергетичного переходу, державного регулювання та забезпечення сталого економічного зростання. Визначено, що трансформація людського капіталу відбувається у напрямі розвитку цифрових, інноваційних, управлінських та екологічних компетенцій, а також посилення ролі знань. Узагальнено, що людський капітал є не лише ресурсом економічного розвитку, а й стратегічним механізмом забезпечення переходу до стійких, конкурентоспроможних та екологічно орієнтованих моделей господарювання в умовах сучасних глобальних трансформацій.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОМОБІЛЬНОГО КАРШЕРИНГУ В ЄВРОПІ: МОТИВИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

2026-07-30T12:46:19+03:00

У статті досліджено сучасний стан та перспективи розвитку електромобільного каршерингу в Європі як одного з ключових інструментів сталої міської мобільності. Проаналізовано основні економічні переваги електромобільного каршерингу, зокрема зниження витрат на технічне обслуговування, підвищення ефективності використання транспортних засобів та скорочення екологічного навантаження на міське середовище. Визначено ключові фактори, що стимулюють розвиток ринку: державна підтримка, муніципальні преференції, цифровізація сервісів та зміна споживчої поведінки населення, особливо серед молоді. Особливу увагу приділено аналізу проблем і викликів галузі, серед яких високі капітальні витрати на закупівлю електромобілів, недостатній розвиток зарядної інфраструктури, регуляторна фрагментація між країнами ЄС та операційні труднощі управління автопарками. Проведений SWOT-аналіз дозволив систематизувати сильні та слабкі сторони ринку, а також визначити можливості та загрози для подальшого масштабування бізнес-моделі електромобільного каршерингу. У результаті дослідження встановлено, що інтеграція каршерингу в системи Mobility-as-a-Service (MaaS), розвиток smart-city інфраструктури та вдосконалення акумуляторних технологій створюють передумови для перетворення електромобільного каршерингу на домінуючий формат міської мобільності у Європі до 2030–2032 років.

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ СУБ’ЄКТІВ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ АНТИКРИЗОВОГО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

2026-07-30T12:46:16+03:00

У статті досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти забезпечення фінансової стійкості суб’єктів бізнесу в умовах воєнної економіки. Обґрунтовано трансформацію фінансової стійкості з традиційної фінансової характеристики у ключовий елемент антикризового стратегічного управління підприємством. Проведено аналіз впливу воєнних факторів на діяльність підприємств, систематизовано основні групи ризиків та визначено ключові механізми адаптації бізнесу до умов нестабільності. Досліджено галузеві особливості забезпечення фінансової стійкості та виявлено відмінності у реагуванні підприємств різних сфер діяльності. Запропоновано концептуальну модель фінансової стійкості як інструменту антикризового управління. Обґрунтовано необхідність інтеграції фінансової стійкості у систему стратегічного управління підприємством в умовах невизначеності та довготривалих кризових викликів.